Запитай мене, чому у грудях моїх
Так гірко плаче душа й болить.
Алкоголем я омиваю її, —
Та вона все кричить!
Я так хочу до тебе, мила.
Сподіваюсь мене простила.
Бо навіщо страждати,
За грати ховати свою любов?
Приспів:
Кохана, — пробач! Кохана, — пробач!
Я прошу: вертайся до мене, без тебе порожня квартира.
Кохана, — пробач! Кохана, — пробач!
Я буду любити тебе; до останього подиху, мила!
Запитай мене, чому у грудях моїх
Так гірко плаче душа й болить.
Відпускати я так не хочу тебе.
Побудь зі мною ще мить.
Я так хочу до тебе, мила.
Сподіваюсь мене простила.
Бо навіщо страждати,
За грати ховати свою любов?
Приспів:
Кохана, — пробач! Кохана, — пробач!
Я прошу: вертайся до мене, без тебе порожня квартира.
Кохана, — пробач! Кохана, — пробач!
Я буду любити тебе; до останього подиху, мила!
До останього подиху, мила.
Кохана, — пробач! Кохана, — пробач!
Я прошу: вертайся до мене, без тебе порожня квартира.
Кохана, — пробач! Кохана, — пробач!
Я буду любити тебе; до останього подиху, мила!
До останього подиху, мила.
