Хто тебе створив на біду,
Як заворожений йду
До тебе, знову і знову.
А ти дивне створіння ночей,
І я від твоїх очей
Погляду не відведу.
І все, що було поміж нами,
Все, що не скажеш словами,
Те, що є тільки у твоїх очах.
Повільно рухайся поруч,
Дивись у гору, просто танцюй зі мною!
Ти вільна, я не тримаю,
Та все, що маю, хочу ділити з тобою!
Ти наче метелик летиш,
Знаєш як сумно згорить
Серце, що не кохало ніколи.
А я дам тобі світ і пітьму,
Дам тобі душу свою
На заслання, а ти просто знайди
Все, що було поміж нами
Все, що не скажеш словами,
Те, що є тільки в наших очах!
