То був один із тих похмурих, але чудовий ранок.
Над багатоповерховими дворами шикувались хмари.
Я намагався врахувати кількість їх ланок…
Кількість їх ланок, кількість їх ланок.
Палав світанок, лунав біт ледачий.
Я сьогодні не працюю, пацани на дачі.
На папір лягають кльово слово за словом,
Незважаючи на настрій, час, аспекти мови.
Мов річки течія — за реченням речення.
Я ненадовго перейшов на самозабезпечення.
Гайда на дах — ловити птахів, дивитись в воду.
Сьогодні час забути про застуди і негоди,
Про перешкоди кожуха. Знімай свої заброди —
Дива погоди обійти ми маємо нову нагоду!
Маємо нову нагоду, ми маємо нову нагоду,
Чуєш? Нову нагоду.
Приспів:
Саме тому, що зустрічаємо зорю!
Саме тому, що знов і знов я на стіні її малюю!
Саме тому, чому і я не знаю сам!
Я за ранок цей, я за ранок цей, все віддам!
Ловлю флешбек, неначе все це вже десь бачив —
Вже ворожили на вдачу, вже їздили на дачу.
У нас є, безперечно, всі шанси побути в трансі,
До ранку вистрибувати божевільні танці!
І навіть далі і далі — вище, до сонця ближче!
Хто-небудь, поясніть мені — навіщо це горище?
Ми на будівлі, немов на острові. Все дуже просто —
Смажені тости, ми у пошуках вражень гострих.
Я впевнений, що разом з нами ціла країна —
На дах по стінах! Хтось зустрічає зорю постійно…
Зорю постійно.
Ну ось і все — настав день новий! Заворушились люди,
Та це ще не кінець. Ти чуєш? Ще далі буде!
Та це ще не кінець. Ти знаєш — ще далі буде!
Приспів
А ми в басейни пострибали, ми вас там надибали.
Ми рвали бур’яна кущі, грали в кучі-мали.
Це бажано деколи — чи доведеться ще колись?
Насправді, ми завелись — нарешті дочекались!
