Стань менi самою, саме тою пiснею.
Будую світи й розламую, кожного разу після.
Лишись на першому, на своєму місці.
Ця подорож вже завершена, а швидкість ще двісті.
Руту не шукай — твоя вона,
Не даруй речей, даруй сина.
Як тобі не знаю припасти до душі.
Річ одну ти знати повинна
Ні на що це зовсім не схоже.
Я немов маленька дитина,
Що без тебе жити не може.
Знані на весь світ команди,
Мультиплатинові диски
Всі вони — круті, ну звісно,
Але так далеко звідси.
Декілька простих акордів і мелодія лунає.
Сподіваюсь відчуваєш,
Хто про тебе справді дбає.
Руту не шукай — твоя вона,
Не даруй речей, даруй сина.
Як тобі не знаю припасти до душі.
Річ одну ти знати повинна
Ні на що це зовсім не схоже.
Я немов маленька дитина,
Що без тебе жити не може.
Відтепер нема людей, колапс,
Розмір їх обрядів замалий.
В iнших всіх Світах моя була,
І нарешті встрілись на Землі.
Не закінчуйся наївний сон,
Двоє на планеті проти всіх.
Не дивись на них, не слухай їх,
Це лише між пальцями пісок.
Руту не шукай — твоя вона,
Не даруй речей, даруй сина.
Як тобі не знаю припасти до душі.
Річ одну ти знати повинна
Ні на що це зовсім не схоже.
Я немов маленька дитина,
Що без тебе жити …
